Розлучення є серйозним життєвим кроком, який потребує виваженого підходу. Відповідно до статті 51 Конституції України – шлюб ґрунтується на вільній згоді обох сторін. Тому процес розлучення детально регламентований у Сімейному кодексу Україні та у Правилах державної реєстрації актів цивільного стану в України.
Якщо у пари є діти, розлучення можливе тільки через суд. Але перш ніж подавати позов, важливо уточнити кілька питань: чи обидва з подружжя згодні на розірвання шлюбу, з ким із батьків залишаться діти та як будуть поділені майно і витрати на утримання дітей.
Коли не дають розлучення та які винятки
У випадку, коли дитина ще не досягла трирічного віку, розлучення можливе. Проте існують дві підстави, коли будь-який орган не буде приймати заяву на розлучення, передбачені статтею 110 Сімейного кодексу:
- у разі вагітності дружини;
- коли спільній дитині ще не виповнилося року;
Однак існують винятки, які дозволяють завершити шлюб за особливих умов, наприклад, у випадку вчинення злочину одним із подружжя або якщо інший чоловік офіційно визнав батьківство стосовно дитини. Зокрема, розлучитися з вагітною дружиною або протягом першого року дитини чи дітей можливо, коли відомості про чоловіка виключають зі свідоцтва про народження, а батьком визнається інший чоловік.
Законодавство України передбачає кілька варіантів розірвання шлюбу залежно від ситуації в подружжі та наявності спільних дітей. Розглянемо кожен із можливих варіантів.
Розлучення та підписання договору
Якщо в подружжя є неповнолітні діти, але обоє згодні на розлучення, можливе оформлення договору, який визначить основні питання щодо дітей і матеріальної підтримки. У такому договорі подружжя зазначає місце проживання дітей, розмір аліментів і права на спілкування з дітьми для того з батьків, хто проживатиме окремо. Перевага такого договору в тому, що у разі його порушення можна звернутися до нотаріуса для стягнення аліментів, а також уникнути довгих судових засідань.
Договір засвідчується нотаріально, і це дає змогу подружжю звернутися до виконавчої служби для стягнення коштів, якщо одна зі сторін не виконує умов договору. Отже, договір є хорошим варіантом для тих, хто хоче мінімізувати участь у судових процесах.
Обидві сторони згодні на розлучення але без договору
Іноді подружжя згодне на розлучення, проте не хоче укладати письмовий договір через додаткові витрати на його реєстрацію та складання. У такому випадку вони можуть подати позов до суду про розірвання шлюбу. Якщо відсутня нотаріально посвідчена угода, строк розлучення може збільшитися до 3–5 місяців, оскільки суд потребуватиме додаткового часу для розгляду позову і встановлення умов проживання дітей та сплати аліментів.
Розлучення, коли один з подружжя не згоден
Якщо один із подружжя не згоден на розлучення, процес значно ускладнюється. У таких випадках ініціатор розлучення подає позов до суду в односторонньому порядку. Процес починається не раніше ніж через місяць після подання позову, після чого суд призначає дату слухання. Якщо інша сторона ігнорує судові засідання без поважної причини, це може призвести до затягування процесу, а судове засідання буде перенесене на іншу дату. За таких умов розлучення може тривати місяцями або більше.
Якщо вам потрібна кваліфікована юридична допомога з питань розлучення, звертайтеся до юридичної компанії Абаліс. Наші фахівці нададуть професійний супровід і допоможуть вирішити складні питання, пов'язані з розірванням шлюбу.
Фото — Facebook.com/minjust.official
